На різних полюсах ліги

Чемпіонат області з футболу у вищій лізі в розрізі розташування команд у турнірній таблиці дав поживу для роздумів.

Головний підсумок той, що за сучасних складних умов змагання все ж відбулися. Загалом без ексцесів, у цікавому суперництві. Із команд-лідерів, без сумніву, насамперед виділяються дві – ФК «Ужгород» і ФК «Севлюш». Вони до кінця гідно пройшли турнірну дистанцію й продемонстрували найвищий рівень гри. Колективом-загадкою лишився «Минай». З одного боку, достроково фінішував третім. З іншого, при хорошому доборі гравців у другому колі не зміг нав’язати повноцінного суперництва основним фаворитам. Вочевидь, колективу просто не вистачило часу, щоб зігратися.

Є група добротних команд, які не змогли закріпитися в медалевій трійці, але тривалий час змагалися за нагороди чи місце в п’ятірці. На фініші вони посіли місця з 4 по 7, але дійсно з кращого боку себе зарекомендували. Це ФК «Середнє», ФК «Дийдо», ФК «Берегово», ФК «Вільхівці». Десь, можливо, їм не пощастило, а десь в окремих ланках не вистачило підсилення. Звідси не призові, та все ж високі місця.

У наступну групу доцільно об’єднати ФК «Оболонь» (Хуст), «ФК «Мункач» і ФК «Спартакус». Це колективи, які показали хороші «бійцівські» якості, та сповна не реалізували свій потенціал. І якщо останні два більше через молодий вік основного складу, то хустянам, видається, десь більше не вистачило психологічної стійкості. Адже вони практично третину матчів поступилися з різницею в один м’яч та зазнали кількох необов’язкових нічиїх.

ФК «Боржава», ФК «Іршава» і ФК «Поляна» замкнули турнірну таблицю. Обмежені фінансові можливості, нестача виконавців високого рівня та зміна поколінь далися взнаки для зазначених колективів, хоч вони мають хороші футбольні традиції. А отже, як юнаки набудуть достатнього ігрового досвіду, то зможуть покращити результати.

Одноосібно слід сказати про ФК «Тячів». Це, мабуть, найбільший мінус у лізі, що названа команда знялася з розіграшу. У далеко не найгіршому місті краю. Більше того, Тячівський район є другим за площею на Закарпатті й найбільшим в Україні серед сільських аналогічних адміністративно-територіальних одиниць. Уся справа в бажанні або його відсутності розвивати футбол. Шкода також, що в найвищому крайовому дивізіоні не представлені команди з гірських райцентрів, можливості яких теж далеко не безнадійні.

Загалом розподіл турнірної таблиці на 6 умовних полюсів є не найкращим варіантом. Хочеться, щоб більше команд до самого фінішу змагалися за нагороди та був значно меншим розрив між колективами верху й низу турнірної таблиці. На підтвердження сказаного: 34 матчі завершилися з результатами, різниця м’ячів у яких 4 і більше. Це кожен дев’ятий поєдинок. Забагато.

Що ж на «виході»? Поки важко сказати, чого нам слід чекати в новому чемпіонаті. Суттєво впливатимуть, на мою думку, два фактори: політична й соціально-економічна ситуація в країні та єдиний реєстр футболістів. Як наслідок, якісь із клубів у зв’язку з цим не виступатимуть у вищій лізі, а інші невідомо наскільки зуміють підсилитися. Одне можна сказати напевно: без футболу точно не лишимося, адже його дуже люблять на Закарпатті!

Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ