Підсумки чемпіонату області: за спортивним принципом

Ігри забуваються – результати зостаються. Про що ж говорять останні?

Загалом на фініші ми мали три умовні групи команд: перша трійка призерів, «середняки» (колективи, які посіли місця з 4 по 8) та аутсайдери (9-10 щаблі).

Призери. Єдина когорта, яка має незаперечну репутацію, фактично переросла обласні змагання й виділялася фактично протягом усього періоду змагань. Насамперед похвали, без сумніву, заслуговує «Минай». Незважаючи на те, що його футболістам довелося суперничати на двох «фронтах» – обласному та всеукраїнському, цей представник Ужгородщини виграв Кубок, Суперкубок Закарпаття й став чемпіоном краю. До золотих нагород ішлося нелегко, та впевнено. Жодної поразки (єдиний ФК з таким показником), із середнянцями найменша кількість пропущених голів (по 11), а це менше гола за поєдинок і прекрасна результативність – у цілому більше трьох голів в одній зустрічі. Половину матчів виграно з різницею в 3 та більше м’ячів, а найвідчутніші вікторії: 9:0 над «Оболонню» і «Боржавою» та 5:0 над «Вільхівцями». Що й казати: дострокове чемпіонство й переконливий виступ!

Срібний призер «Середнє». Теж заслуговує якнайкращих слів. До свого успіху йшов довго та наполегливо. Найбільше забито м’ячів (61), найкраща різниця м’ячів (+50), із «Минаєм» найменше пропущено (як зазначалося вище, по 11). Команді довелося 7 ігор поспіль зіграти на виїзді, наздоганяти втрачене, однак психологічний тиск у зв’язку з цим успішно вдалося витримати. А на фініші, як наслідок», – 2 місце. Плюс так само половина перемог із суттєвою перевагою: 4:0 і 5:1 над «Карпатами», 4:0 над «Оболонню» і «Поляною», 6:2 над «Ужгородом», 5:0 над «Боржавою», «Бужорою» і «Ужгородом», 6:0 над «Боржавою». «Середнє» демонструвало раціональний, але тактично правильний і видовищний футбол.

«Бронзовий» «Севлюш». При всьому тому, що виноградівці заслуговували й на вагоміше, до чемпіонства в Зимовій першості все ж додано медалі. Та й тривалий час команда складала конкуренцію в змаганні за «золото». Має третій показник за забитими й пропущеними голами, різницею м’ячів та вікторіями з великим рахунком (понад 3 голи) – 7. Зокрема, в активі 7:0 над «Оболонню», 8:0 над «Поляною», 5:0 над «Вільхівцями». Водночас «Севлюш» зіграв 0:0 із «Оболонню», поступився вдома 0:1 «Минаю» та на виїзді 1:4 «Середньому». Амбітному колективу десь не вистачило психологічної стійкості, щоб досягти більшого. Уплинула десь і зміна тренерів на «марші», адже, хоч-не-хоч, футболістам довелося призвичаюватися до нового наставника, його методів роботи.

Щодо другої групи команд, то вона більш умовна. З одного боку, дійсно «середняки». З іншого, на «краях» її представників розділяють 6 очок, або 4 та 8 місця. Найліпші показники має «Поляна». Вона потрапила до чільного квартету. Серед основних конкурентів найменше пропустила, найбільше забила. Найкраща, однак «мінусова» різниця м’ячів. До змістовних ігор слід віднести 1:2 на виїзді від «Минаю» й «Ужгорода», 2:0 у гостях над «Оболонню» й 1:1 із «Бужорою» та 0:0 із «Вільхівцями», удома 6:0 над «Боржавою», 3:1 над «Вільхівцями», 2:0 над «Карпатами», 4:2 над «Оболонню» та 1:0 над «Середнім». Але водночас: 0:8 і 1:4 від «Севлюша», 1:1 із «Боржавою», 0:4 від «Середнього». Представник Свалявщини однозначно краще виступив, ніж у попередньому чемпіонаті, та загалом – нестабільно. І все ж здобуто перше непризове місце, тому сезон слід вважати успішним.

ФК «Ужгород». Майже стовідсоткове знекровлення «основи» після золотого фінішу в минулому чемпіонаті, зміна тренерів не могли не позначитися на діях колективу. Тривалий час довелося йти в тіні, тому навіть як для чемпіона 5 місце вийшло не таким уже й песимістичним. Демонструвала ж команда нестабільний футбол. Мало забивала, -12 різниця м’ячів, більше програвала, ніж вигравала. Притому на виїзді 1:4 від «Минаю», 1:3 від «Карпат», 0:5 від «Середнього», удома 1:1 з «Оболонню», 2:6 від «Середнього», 0:3 від «Севлюша», 0:4 від «Минаю». Були й 4:1 над «Карпатами» (Рахів). А чи не найважливішою стала вікторія в гостях у заключному турі над «Вільхівцями» (3:0), що й дозволило посісти п’ятий щабель у «турнірці».

Наступні три команди після першої п’ятірки не особливо відстали. Зокрема, шоста «Бужора» поступилася представнику обласного центру тільки трьома очками. Знову ж: виступ став нестабільним. Забито в середньому гол за гру, а пропущено майже вдвічі більше. В активі іршавців 1:1 із «Минаєм», 2:1 над «Ужгородом», 2:1 і 3:0 із «Боржавою», однак були й 0:4 від «Карпат», 0:5 від «Середнього»… Найгірші показники припали на середину чемпіонату, коли зафіксовано поразки в п’яти поєдинках поспіль. Це значною мірою й не дозволило закріпитися в першій п’ятірці. І все ж іршавці виступили значно краще, ніж попереднього чемпіонату, а тому сезон слід вважати «мажорним».

Таку ж кількість очок, фактично стільки ж забитих і пропущених м’ячів, як «Бужора», набрали й «Вільхівці», проте загалом виступили гірше від своїх потенційних можливостей. Головна, мабуть, причина – кадрові втрати. Особливо важко давалися поєдинки з лідерами: 0:4 від «Середнього», 0:5 від «Севлюша» й «Миная», а також втрата 4 із 6 очок у поєдинках із полянцями й ужгородцями. Не вдалася й кінцівка змагань: 2 очки в чотирьох зустрічах, отож і 7 загальне місце. Найкраще представник Тячівщини зіграв проти хустян (3:1) та боржавців (4:1).

«Карпати». 8 місце для дебютанта з огляду на відчутну конкурентну боротьбу – цілком пристойний результат. Поготів і відстала від 5 місця команда лише на 6 очок. Притому з колективів, які зайняли 4-10 місця, – третій результат за різницею м’ячів. Правда, програно вдвічі більше поєдинків, ніж виграно. Відсутність достатнього досвіду ігор на такому високому рівні позначилися на виступах, які зазнали в рахівців коливань: 1:4 від «Ужгорода» і 3:0 над «Боржавою», 0:4 і 1:5 від «Середнього», 1:4 й 1:3 від «Севлюша», 1:4 й 0:3 від «Миная» та 4:0 над «Бужорою», 3:1 над «Ужгородом», 2:1 на виїзді над «Оболонню»… Як бачимо, найгірше «Карпати» діяли проти лідерів, та в цілому дебютували достойно.

Останню групу склали аутсайдери, які виступили гірше, ніж від них очікувалося. Зміна поколінь футболістів далася взнаки «Оболоні». Команда фінішувала передостанньою. Притому забивала менше гола за матч, а пропускала майже втричі більше. Щоправда, хустяни відстали від восьмих «Карпат» тільки на 4 очки, та в цілому успішно відбирали залікові бали в колективів, котрі фінішували на 4-8 місцях. Невдалими стали початок і фініш чемпіонату – 0 і 1 очко відповідно в стартових 3 і заключних 3 іграх. Провальні 0:7 від «Севлюша», 0:9 від «Миная», 0:4 удома від «Середнього», але 2:0 над «Бужорою», на виїзді 3:3 з «Карпатами», набрано 4 із 6 очок з «Ужгородом», удома 3:1 над «Вільхівцями» та 0:0 із «Севлюшем» тощо.

«Боржава». Мабуть, ніхто не сподівався на такий невдалий виступ довжан: жодного виграшу й тільки три нічиї; забито лише 8 м’ячів і в майже в 7 разів більше пропущено. Травми провідних гравців чи виїзд їх на заробітки (іноді доводилося грати навіть без основного воротаря!) відчутно підкошували командний ентузіазм просто грати у футбол та отримувати радість від улюбленого заняття. Як наслідок, 0:3 від «Карпат», «Бужори», «Севлюша», 0:6 від «Поляни», 1:4 від «Вільхівців, 12 пропущених м’ячів у двох зустрічах від «Миная», 11 – від «Середнього». Утім сказати, що боржавці складали повністю руки, теж не вірно. Десь не вистачило й елементарного везіння. Так, при трьох нічиїх було й 6 поразок із мінімальним рахунком, а це третина всіх зустрічей.

Загалом чемпіонат видався неоднозначним, та все ж позитивним, бо порадував букетом цікавих зустрічей, приніс емоції від красивих комбінацій і голів, подарував і несподівані результати. А хто вже як виступив, то це футбол. Така його природа: хтось виграє, а комусь потрібно й програвати…

Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ