До свята. Андрій Герц: «Любив і люблю…»

Виявилося, сьогодні, у свято Андрія, знайти футболіста з відповідним ім’ям непросто.

По-перше таких гравців не так уже й багато в краї. По-друге, когось не мав номера, а хтось не брав телефон чи й узагалі перебував поза зв’язком. Та я все ж зумів зв’язатися з Андрієм Герцом. Він – один із провідних виконавців у цьогорічному золотому оркестрі ФК «Бобовище». Знайомимося з ним ближче…

– Що для Вас означає народно-християнське свято Андрія?

– Воно дійсно – моє, як і всіх Андріїв і цілого світу, хто пошановує 13 грудня. Я народився 14-го числа, тож для мене День Андрія по-будь-якому – День ангела.

– Чудово! Тоді привітаю Вас завтра. Наскільки знаю, виповниться 38 років. Багато хто у Вашому віці вже давно завершив виступати, а Ви ще й на провідних ролях у команді. Та й у Західній зоні першої ліги в першій п’ятірці кращих бомбардирів. За рахунок чого тримаєте форму?

– Узагалі молодь уже підтискає, тому, мабуть, уже потрібно відтягуватимусь назад. Та сезон відіграв на улюбленій позиції центрального півзахисника. І так склалося, що чимало голів забив головою. На це працювала вся команда. Подобається, коли партнери навішують хороші передачі, а потім замикаю їх на «другому поверсі». Як так виходить? Я у футболі з дитинства. Любив і люблю його, хоч водночас і інші види спорту подобаються. Та найбільше – саме футбол. І хоч у великих командах не грав, але навіть в обласній першій лізі, щоб чогось досягти, потрібно серйозно займатися. Тому хтось після роботи йде на пиво, а я – на тренування.

– І саме на них уся команда закладала фундамент майбутніх золотих перемог…

–Завдання стати чемпіонами спочатку не ставилося. Головне було – демонструвати гру в кожному матчі, а з нею – і результат. Та коли на старті другого кола здобули поспіль три перемоги, особливо в Концгазо, зрозуміли: можемо серйозно позмагатися за перше місце. І насамперед за рахунок ігрової дисципліни, яку колективу прищеплювало керівництво команди, стали чемпіонами.

– А які думки «прищепила» Вам по завершенні сезону першість загалом?

– Ми вже три роки в Західній зоні першої ліги. І з кожним чемпіонатом лише йшли вгору. Думаю, що й такі команди, як у Кінчеші або Невицькому, мали б прогресувати. А так, скажімо, перша п’ятірка досить пристойна. Узяти хоч би Велику Копаню, яка перейшла до нас зі Східної зони. Чи привабливі «Нижній Коропець», новодавидківці. Правда в останніх щось у другому колі не склалося, та колектив загалом хороший. На виступах залізничників позначилися внутріклубні проблеми, але і вони, хоч фінішували шостими, – серйозний суперник. У цілому «золото» вибороли за доволі помітної конкуренції й непогано загартувалися для подальших баталій. Думаю, якби дозволили фінанси, то можна б себе спробувати й у вищій лізі.

– Поки ж спробуйте щось побажати Андріям та всім шанувальникам футболу з нагоди новорічно-різдвяних свят.

– Щоб усе було добре, Божої благодаті всім (без неї – ніяк). Грайте у футбол, займайтеся іншими видами спорту. Із Новим роком та Різдвом Христовим, які ось-ось постукають у наші двері!..

Володимир Тарасюк, ФФЗ