Окрім чудодійної води у джерелі, для Великої Копані буде характерна й гаряча в роздягальні…

Хто руйнує футбольну інфраструктуру і гальмує її розбудову – серія журналістських розслідувань розпочата!

Село Велика Копаня, що на Виноградівщині, славне в крайовому футболі, могло зникнути з карти Срібної землі через призму улюбленої гри всього світу. Попри демократію «через вінця» керівництва ФФЗ, цьогоріч прийнято рішення заявляти команди до обласної першості та й чемпіонату, зрозуміло, можна виключно з елементарною інфраструктурою – теплі роздягальні й гаряча вода в душових. Усе просто й, головне, чесно. З іншого боку постійні учасники основних змагань просто б канули в лету. На кшталт Великої Копані. На щастя, поки не станеться…

На слуху тамтешньої громади, обласних журналістів і всія футбольного Закарпаття – сумнозвісна будівля на території стадіону, та, що без вікон і з дверима, повна антисанітарії слугувала роздягальнями й свого роду кімнатою для арбітрів. Керівництво ФК «В. Копаня» уже багато років прагнуло привести її до ладу, аби створити відповідні умови командам-суперницям і трохи закрити роти голослівним журналістам, мені в тому числі. Я б помовчав чи то навпаки – сказав би добрі слова про добрі справи. Не складалося. Справа у тім, що власником псевдороздягальні спочатку був колгосп, який боргував пенсійному фонду. Аби розрахуватись, будівлю продали через виконавчу службу. Хто став новим газдою – до сьогодні я не відав.

Сьогодні дізнався і ба, більше того, з’явилась позитивна інформація щодо принципових домовленостей між керівництвом ФК, сільською радою та власником будівлі. Але про це трохи згодом.

Отже, увага – знайомство із власником. Андрій Маркулинець. Свого часу він придбав з аукціону можливу великокопанську роздягальню за 16 тисяч гривень. Якщо не помиляюсь, було це при курсу долара – 1 до 8 гривень. Ніби сума й невелика. Але де ж тоді були футбольні функціонери? Нічого, краще пізно, ніж ніколи. З паном Андрієм консенсусу досить довго ніяк не могли знайти – він ж бо людина зайнята, за кордоном трудиться. Його рідний брат В’ячеслав, як повідомили достовірні інформатори, працює чи працював в Управлінні боротьби з економічною злочинністю і всіляко «пресував» усіх, хто зазіхав на братську будівлю. Навіть сільську раду на чолі Василем Пилипом навантажував потрібними й не дуже справами. Ось Вам і сила правоохоронна.

Останнім часом усі стали мудрішими. Були принципові перемовини між президентом клубу «В. Копаня» та двома братами. Як наслідок, майже половину роздягальні, саме там, де дислокувались судді віддадуть усе ж команді за «просто так». Це близько 20 метрів у довжину і 6 у ширину. Благородно-благородно. Є сподівання, що вдасться викупити роздягальню повністю, але це поки не близька перспектива.

Виключно позитив. Ремонтні роботи розпочнуться найближчими днями, коли буде оформлено необхідні документи. Впадуть вони на плечі президента Михайла Фурика. Сільський голова Василь Пилип обіцяє виділити кошти і з місцевого бюджету. Отож, «Велика Копаня» поп’є ще крові нам і Вам у першості Закарпаття. І це дуже добре.

Віталій БІРОВЧАК