Турнір журналістів із міні-футболу: від витоків до нині

04.06.2015 - 13:27

4 червня 2015 року в Ужгороді напередодні професійного свята працівників мас-медіа, у 14-й раз пройде традиційний турнір із міні-футболу серед журналістів, присвячений пам’яті видатним закарпатським футболістам, триразовим чемпіонам та володарям Кубка УРСР серед команд колективів фізкультури (КФК) Карлу Олагу та Дмитру Калиничу.

1950 рік. Ужгородський «Спартак» – чемпіон та володар Кубка України серед КФК. У його складі були і наші герої Д. Калинич та К. Олаг 1950 рік. Ужгородський «Спартак» – чемпіон та володар Кубка України серед КФК. У його складі були і наші герої Д. Калинич та К. Олаг

Ініціатор турніру журналіст Василь Гаджега свого часу зустрічався з великими майстрами «шкіряного м’яча». Матеріали з його книги «Закарпатський футбол: від витоків до нині» й пропонуємо вашій увазі.

Дмитро Калинич: «Під час війни я був командиром відділення мінерів, і цим сказано все»kalinich

Молодший лейтенант мінроти, триразовий чемпіон та володар Кубка України в складі ужгородського «Спартака» Дмитро Калинич любив повторювати: «зосередженість, холоднокровність, виваженість, розсудливість, блискавична реакція – це ті основні риси характеру, котрі потрібні не тільки мінеру, але й футболісту».

Наша довідка: Калинич Дмитро Васильович народився 28 вересня 1923 року в селі Велятино Хустського району в селянській сім’ї. Півзахисник. У 1936 році закінчив шість класів місцевої початкової школи.

Юний велятинець, навчаючись у російській гімназії в Празі, куди його відправили батьки, захопився футболом, а уже в 1938 році разом із своїм земляком Петром Крайняницею грав за юнацьку футбольну команду «Рапід» (Прага).

Поліглот. Вільно розмовляв угорською, чеською, російською та зі словником міг порозумітися з англійцем й німцем.

У квітні 1939 року Дмитро Калинич повернувся з Праги додому і вступив до Хустської гімназії, яку закінчив у 1944 році. Паралельно був гравцем хустської юнацької команди СК «Русь».

У Дмитра Калинина є чимало військові нагород, серед них: Чехословацький Воєнний Хрест (грудень 1944 рік), медалі «За звільнення Праги», пам’ятну медаль «За Дуклю» та медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні» (квітень 1945 року), а також «За трудову доблесть» (1968 рік).

У 1945 році Дмитро Васильович разом зі своїм близьким приятелем Карлом Олагом вступають до Ужгородського державного університету на історичний факультет, який закінчили у 1951 році.

1945–1954 рр. – студенти істфаку УжДУ Дмитро Калинич та Карло Олаг захищають кольори ужгородського «Спартака», хоча обох неодноразово запрошували в елітні клуби колишнього Радянського Союзу. Талановитими і наполегливими юнаками цікавилися також тренери-селекціонери київського «Динамо», однак Дмитро, як і Карло, були вірні рідному футбольному колективу й краєві.

У складі ужгородського «Спартака» Дмитро Калинич разом із ужгородцем Карлом Олагом став триразовим чемпіоном та володарем Кубка України (1946, 1950 та 1953 рр.).

Після завершення футбольної кар’єри певний період працював завідуючим кабінетом із позакласної роботи в училищі глухонімих (1951–1953 рр.), а відтак три роки директором Ужгородської ЗОШ №1.

1956–1973 рр. – завідувач Ужгородським міським відділом народної освіти.

1973–1976 рр. – вчитель історії Ужгородської ЗОШ №6.

Із 1976 року аж до виходу на заслужений відпочинок очолював педагогічний колектив Ужгородської ЗОШ №2.

Не зважаючи на велику завантаженість Дмитро Васильович завжди знаходив вільний час і для громадської роботи у спорті, в першу чергу, звісно, в футболі.

Карло ОЛАГ: «У 50 років на турніку ще робив «сонце»080

Старше покоління шанувальників футболу добре пам’ятає К. Олага – чудового гравця з легендарного СК «Русь» і ужгородського «Спартака». Технічний, швидкий, з добре поставленим сильним і точним ударом. А як філігранно через себе й візаві п’яткою перекидав м’яч, обганяючи стрімко суперника!

Наша довідка: Карло Іванович Олаг народився 18 грудня 1921 року в с. Сасово Виноградівського району в селянській сім’ї. До речі, його батько був куркулем, бо мав аж 12 га землі й за це отримав 5 років тюрми. Та після смерті Сталіна його відпустили достроково.

Півзахисник, форвард. Першим своїм наставником Карло Іванович вважає тренера доростенців (юнаків – чех., Авт.) ЧСК (Ужгород) п. Секаніну.

1936 рік – після закінчення Королівської горожанки, що на Виноградівщині, Карло вступив до ужгородської гімназії.

1936–1937 рр. – гравець юнацької команди ЧСК (Ужгород).

У 1941 році К. Олаг став членом збірної юнацької дружини Північної Угорщини. Разом із ним за цю команду виступав ще один ужгородець І. Богдан.

1940–1943 рр. – захищав кольори найпопулярнішої команди того періоду в краї – СК «Русь» (Ужгород).

1943–1944 рр. – аби не опинитися на фронті вирішив вступити до Будапештського університету (медфак) і одночасно грав за місцеву команду «Електромош» (нині – МТК).

1944–1945 рр. – К. Олаг працював перекладачем у штабі одного з полків Радянської Армії, а відразу після війни кілька місяців грав за виноградівський «Партизан», який виступав у чемпіонаті Закарпаття.

1946 рік – К. Олаг разом із Д. Калиничем здали вступні іспити в УжДУ (історичний факультет) й цього ж року обидва майбутні історики стали гравцями ужгородського «Спартака». У складі його того ж року вперше стали чемпіонами України серед КФК.

У 1950 році К. Олаг та Д. Калинич – чемпіони та володарі Кубка УРСР серед КФК.

1953 рік – у складі ужгородського «Спартака» втретє став чемпіоном УРСР серед КФК.

1955 – 1975 рр. – адміністратор, тренер, старший наставник юнацьких груп при ужгородському «Спартаку».

З 1975 по 1981 рр. викладає історію в ужгородському ПТУ №6, звідки і пішов на заслужений відпочинок.

Отже, у складі ужгородського «Спартака» тільки К. Олаг разом із Д. Калиничем стали триразовими чемпіонами УРСР серед аматорських команд та володарями почесного трофею України в далекому 1950 році.

У свої 80 із гаком років він ще працював приватним таксистом у місті над Ужем.

У 2001 році був заснований турнір із міні-футболу на Кубок триразових чемпіонів та володарів Кубка України в складі славної ужгородської команди «Спартак» (1946, 1950 та 1953рр.) К. Олага та Д. Калинича.

На турнірі був присутній сам Карло Олаг, котрий разом із своїм колишнім партнером по «Спартаку» Георгієм Лавером, поділилися своїми спогадами про футбол далеких років. Перед учасниками турніру також виступив син Дмитра Калинича – Василь, котрий свого часу був футбольним арбітром, а тепер є директором ужгородської ЗОШ №21.

Переможцем дебютного турніру стала команда «Журналіст» (Ужгород), котра була сформована в основному з працівників обласної газети «Новини Закарпаття».

Другий за ліком традиційний турнір проходив суботнього дня, 8 червня 2002 року, в ужгородському спорткомплексі «Юність» і був також приурочений Дню преси. На цей раз у турнірі взяли участь п’ять команд, котрі представляли різні ЗМІ. Між командами-учасницями точилася безкомпромісна боротьба в одне коло, місця визначалися за результатами очних ігор. Безпрограшно провела турнір команда газети «Відомості міліції» (капітан команди і головний редактор, полковник міліції Олександр Маківчук), друге місце виборола ще одна міліцейська газета «Автосвіт» – орган обласного ДАІ, а третє – минулорічний переможець – команда «Журналіст».

Переможців й учасників 2-го традиційного турніру, як і першого з професійним святом та завершенням змагань привітали та вручили відповідні дипломи, грошові винагороди голова обкому профспілки працівників культури Н. Товтин, начальник відділу управління з питань фізичної культури і спорту ОДА М. Товтик, голова обласного відділення НСЖ Д. Воробець, Олімпійський чемпіон Мельбурна-56, змс СРСР і зт РРФСР Й. Беца, колишні гравці ФК «Спартак» Ужгород Б. Калинов та Г. Лавер, а також син Д. Калинича – Василь.

У 2003 році цей турнір зібрав шість команд. Уперше у ньому брали участь і команда працівників «М-студіо» з Мукачева. Футбольні колективи були розбиті на дві підгрупи по три команди. У першій вдало виступили журналісти «Автосвіта», котрі перемогли «М-студію» й внічию звели матч з ФМ-радіо (Ужгород). У другій групі команда ветеранів «Журналіст» (Ужгород) з рахунком 2:0 взяла верх над колегами зі обласної газети «Карпаті ігос со», а також з мінімальним результатом переграла команду «Фест».

У фіналі ветерани-журналісти зустрілися з колегами з «Автосвіту». Останні знову були на висоті. І так щороку…

Минулого року змагались ТРК «Тиса», «Журналіст-юнайтед» (збірна УжНУ), газети «Карпаті ігоз со», «Срібна Земля», а також збірна команда «Спорт тайму» та «Новин Закарпаття», яка і стала переможцем. Цього року є новачок – збірна журналістів м. Берегова, яка виявила бажання взяти участь у турнірі.

На жаль, уже 14 років, як цей турнір проходить без К. Олага…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Додай віджет турнірних таблиць собі на сайт

Основні плюси нашого віджету:
- автоматичне оновлення
- офіційні дані
- не впливає на твій сайт
- можливість додаткового налаштування таблиць

Базовий код:

Для додаткового налаштування віджету, в кінці запиту src можна додати:
- виділити команду 21: &selectteam=21 (номер команди можна дізнатись, натиснувши на її назву у таблиці у ссилці, номер буде визначено параметром team)
- приховати колонку 3: &hc3=y (так само і з іншими, крім 1,2,9: &hc[номер_колонки]=y)

Приклад:https://zaf.org.ua/?page_id=5001&selectteam=20&hc3=y&hc4=y&hc5=y&hc6=y&hc7=y&hc8=y - виведе таблицю з виділеною командою Тячів, без 3,4,5,6,7,8 колонок.

Додай віджет турнірних таблиць собі на сайт

Основні плюси нашого віджету:
- автоматичне оновлення
- офіційні дані
- не впливає на твій сайт
- можливість додаткового налаштування таблиць

Базовий код:

Для додаткового налаштування віджету, в кінці запиту src можна додати:
- виділити команду 21: &selectteam=21 (номер команди можна дізнатись, натиснувши на її назву у таблиці у ссилці, номер буде визначено параметром team)
- приховати колонку 3: &hc3=y (так само і з іншими, крім 1,2,9: &hc[номер_колонки]=y)

Приклад:https://zaf.org.ua/?page_id=5001&selectteam=20&hc3=y&hc4=y&hc5=y&hc6=y&hc7=y&hc8=y - виведе таблицю з виділеною командою Тячів, без 3,4,5,6,7,8 колонок.