ФОТО. Віктор Качур: «…будь-яку справу в житті, якщо ти нею займаєшся, необхідно полюбити. Догляд за газоном теж»

Заступник голови ФФЗ в інтерв’ю про те, як потрібно правильно доглядати за футбольними полями.

– Вікторе Миколайовичу, у кожній справі є свої особливості. У догляді за полями, очевидно, теж…

Я хотів би розпочати з того, що будь-яку справу в житті, якщо ти нею займаєшся, необхідно полюбити. Догляд за газоном теж. Трава – живий організм. Вона, як і дитина, потребує правильного догляду. Притому системного. Усе в житті любить систему!

– Що ж уходить до неї, якщо брати футбольний газон?

Необхідне правильне підгодовування. Газон потребує мінеральних добрив, а також фунгіцидів – захисту від грибкових хвороб. Ще, аби ліквідувати появу бур’янів, періодично важливо обробляти гербіцидами. Хтось може сказати: «Це все – велика інвестиція». Мовляв: говорити можна, коли є можливість. Але я хотів би наголосити, що для обласного й навіть районного рівнів футболу реально створити систему, яка за мінімальних капіталовкладень дозволить підготувати газон більш-менш якісного рівня.

– Що ще входить до цієї системи?

– Насамперед потрібен регулярне скошування поля. Усе залежить від погодних умов, але переважно з кінцем березня розпочинають перші покоси. Мається на увазі: якщо весна розпочнеться за графіком. У другій частині квітня, десь навіть у 20-их числах, коли стовпчик термометра підвищується до 15 градусів, а нічна й денна температури більше вирівнюються, розпочинається вегетаційний період. Трава швидко росте. І якщо, скажімо, із березня до квітня нам достатньо скошувати траву один раз на тиждень, навіть спочатку один раз на 10 днів, то у вегетаційний період це потрібно робити частіше. Звичайно, кожен має сам дивитися, як у нього росте трава, але одне скошування протягом тижня увесь сезон – навіть не обговорюється, а у вегетаційний період три, навіть чотири рази на тиждень. Це для того, щоб досягти потрібної щільності трави, щоб із-під неї не проглядалося ґрунтове покриття, щоб сильнішою ставала дернина. Коли зрізаєш траву, це працює на кореневу систему, а не на її ріст. До речі, трава повинна бути не вище 6-7 сантиметрів, інакше стане пускати колоски, сіятись, втрачатиме щільність, почне рости в стебла, «листки» погрубшають, і ми втратимо ту якість газону, якої б хотіли набути.

– А що робити, коли на полі з’являються вибоїни?

Не потрібно боятися додавати піску. Наші люди звикли, що він – будівельний матеріал, на якому не може нічого рости. Але ви були зі мною на головному полі стадіону «Авангард» в Ужгороді. Там уся трава – на піску. Немає нічого органічного. І бачили: щільність газону є, якість теж. Ми вже не перше поле робимо на піску. До речі, його для трав’яних покривів придумали не ми – англійці. У них постійно дощова погода. І для того, щоб газон витримував навантаження, у вигляді двох ігор на тиждень, скажімо, матчі Ліги чемпіонів, регулярного чемпіонату або Кубка країни, британці перейшли на піщані поля.

– Що це дає?

Пісок добре дернує. Єдине: він не має мікроелементів, які б підживлювали траву, але це ми ліквідовуємо за рахунок внесення міндобрив. На піщаних полях – кожен 21-ий день. Є формули, які застосовують у весняний, літній, осінній періоди. Із відповідними пропорціями калію, фосфору, азоту. З урахуванням температурних режимів. І коли є вибоїни на полі, їх дуже легко усунути піском. Поясню на такому прикладі. Спробуйте 10 разів назад-уперед пройтися ґрунтовою доріжкою, попередньо її намочивши, і піщаною. Ґрунтове покриття ущільниться, утвориться кірочка, яка унеможливить нормальне зростання трави. На місці ущільнення стоятиме вода, таке місце закисатиме. До кореневої системи не потраплятиме відповідна кількість повітря, трава почне рідшати, втрачатиме природний зелений колір. На піску такого не відбуватиметься. Ущільнення станеться, але пограли у футбол – попустить. Отже, і повітря підпускатиметься до кореня.

– А скільки насіння потрібно класти до невеликої вибоїни з метою підсіювання?

Навесні, де вибоїна, у ямку кидаємо насіння з розрахунку від 20 до 40 грамів на квадратний метр. Підсіяли, зверху затягнули піском на ту площу. Усе. Залишили. Потрібно ще трохи вологи. Тобто зрошування. Не обов’язково професійне. І повірте: там дернина буде якісніша ніж на суто ґрунтовому полі. Якщо періодично щовесни пісок розсипати територією поля, газон, краще дернуватиме й стане якіснішим.

– Крім цього що ще потрібно?

На початку весни необхідно зробити аерацію та розчісування трави. Тобто зняти з ґрунту те, що лишилося з осені, зі старих покосів. Адже воно за зиму згниє, не дасть змоги траві рости. Ми бачимо навесні коричневі залишки. Їх потрібно з ґрунту добре видерти. А взагалі після зими бажано все поле прочесати. А потім лише «локації», тобто де добре не прочесалося. У травні потрібно зробити першу аерацію. Простіше кажучи: проколоти поле. Це дає кореневій системі відповідну кількість кисню, щоб трава добре росла. По-друге, виконується функція дернування. Вода не залишається під час дощу, іде в землю – матч можна проводити на нормальному газоні. І система зрошування: для поля важливо як дати воду, так зайву й забрати з нього. На сільських полях це відбувається в природний спосіб. Головне – позбуватися антикутів на полі. Бо є антикут – там обов’язково збиратиметься вода. Якщо центр поля на 12 сантиметрів вищий за край («бровку»), вода сама йтиме з газону. Водночас: важливо не лише забрати воду, а й подати її. Не потрібно думати, що один процес важливіший за інший. Вони – повністю пропорційні. Трава потребує краплі води. Чому говорять про крапельне зрошування? Воно набагато якісніше. Вода прийде туди, куди потрібно. Відповідно доцільно зробити помпи, колодязі. Тобто запаси води. Скажімо, є поля, які знаходяться біля річок. Знову ж: зробити ємкості, набрати в них води. Так само можна використовувати, заклавши по периметру поля, труби, насос. Зробити кілька точок під’єднання. Можна поливати поле простими й відповідно недорогими засобами. Але не потрібно переливати. Стежимо за погодою. Скажімо, сьогодні похмуро, немає великої спеки – зайвий раз поливати не потрібно. Слід мати на увазі, що в трави набагато довша коренева система ніж заввишки вона сама є на полі. Доходить до 25-28 сантиметрів. Плюс коренева система переплітається. Коли дернину потрібно зняти, чому ґрунт не розсипається? Тримається за рахунок коренів. Як і пісок. Важливі постійні чесання, аерація. Про каткування не слід забувати. У нас є професійні косарки. Вони підбирають те, що ми скошуємо, органіка не лишається, не починає гнити на полі. Де немає можливості використовувати такі косарки, підбирайте простіші, недорогі, які мають опції мольчування трави. Це дає можливість останню подрібнювати. Залишки потрапляють у ґрунт – маємо те ж міндобриво. Тоді не потрібно його зайвий раз купувати. Якщо немає вищеназваних косарок, то скошена трава лишається на полі, її потрібно прочісувати. Адже що впало на поле – сіно-солома. І тоді на зеленому газоні з’являється жовтий відтінок. Осідають залишки, виникають «закупорки», трава не може проростати.

– Отже, підсумуємо…

Воду забрати, щоб не було антикутів, подавати обов’язково, не боятися піску, заробляти ним вибоїни. Із часом це дасть результат. Має бути частота покосів, траву не допускати вище 7 сантиметрів. На старті весни робити прочісування й аерацію. І нагадаю так само: обов’язково – каткування.

Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ