Василь Варга: «Мені б трьох Пуканичів – і ми були б на третьому місці»

Як почувається тренер, коли очолювана ним команда програє в семи матчах поспіль, здогадатися неважко. Тому тим більше дякую Василю Варзі, котрий погодився на це інтерв’ю…

– Пане Василю, Ви очолювали ФК «Ужгород» протягом першої частини його виступів у другій лізі. Як оцінюєте пройдений командою шлях?

– З одного боку, є турнірна таблиця, є результат виступів колективу. З іншого, 80 відсотків футболістів – учорашні учасники обласного чемпіонату. До того ж молоді. Плюс із 15 туру нас більш ніж серйозно переслідували вилучення, травми. На заміну могли вийти переважно не більше 3–4 футболістів… Звичайно, хотілося б краще зіграти, але вже є так, як є.

– Чому в перших 14 турах команда показувала значно кращий футбол, ніж пізніше?

– Знову ж: за відсутності досвідчених, травмованих та гравців, що пропускали матчі через перебір жовтих карток і вилучень, а також з урахуванням ігор за графіком «субота – середа – неділя» хлопці опинилися під великим тиском, особливо з погляду фізичних навантажень. А стосовно результату на 90 відсотків це впливає. Тим паче йдеться про серйозні випробування для молоді. Крім того, що не всі гравці відповідали рівню другої ліги, ще й період підготовки до сезону був замалим – місяць часу… Сукупно все це й визначило такі два різні періоди гри в першій частині чемпіонату.

– Які з матчів Ви б усе ж зарахували до активу?

– Ми досить упевнено діяли в поєдинках із лідерами: 0:0 на виїзді із «Поліссям» і тернопільською «Нивою». 1:2 дома з «Вересом», але теж непогано грали…

– Хто з футболістів «Ужгорода» Вам найбільше сподобався на полі?

– Особливо приємно було співпрацювати з Адріаном Пуканичем. Професіонал і порядна людина. Мені б трьох таких Пуканичів – і ми були б на третьому місці.

– В останньому матчі – із вишгородським «Діназом» – команда нарешті забила, хоч і поступилася 2:3. За рахунок чого після тривалої гольової засухи вдалося розписатися у воротах суперника? Притому це зробили футболісти, які не належать до основних бомбардирів.

– Уся команда добре грала, старалася. Та індивідуальні помилки показали вкотре: не всі футболісти відповідають рівню другої ліги. До того ж на другій хвилині матчу мало бути вилучення в господарів. Свисток арбітра змовчав, як і в ряді інших матчів, зокрема, у виїзних поєдинках із вінницькою «Нивою», рівненським «Вересом». Зрештою, Ви самі бачили, бо були на матчі 16 туру в Млинові. Нас карали за значно менші порушення, а суперника взагалі ні. Водночас не хочу виправдовуватися лише суддівськими помилками. Навпаки, прошу вибачення в уболівальників, спонсорів команди за низький результат. Хоч за тієї ситуації робив, що міг.

– На Заході тренери після невдалих виступів подають у відставку. У Вас не було такого бажання, коли серія невдач затягнулася?

– Внутрішньо я дуже переживав. Водночас розумів: навряд чи хтось новий очолить команду за тур–два до зимових канікул. Тому насамперед було бажання щось змінити, аби покращити результат.

– Коли його не було, у ЗМІ з’явилася інформація про те, що в команди буде новий наставник. Як відреагували на ці повідомлення?

– Такі новини читати було боляче, адже ще не було інформації від керівництва клубу про моє звільнення. Але інтернет-ЗМІ в нас не зареєстровані. На рівні чуток узагалі можуть писати, що завгодно. Отож що тут коментувати?

– Усе ж інформація справді вже певний час «гуляє» областю про Вашу відставку. У її разі чим займатиметеся?

– Насамперед відпочину. Та в жодному разі не пориватиму з футболом. Він у моєму серці – назавжди.

Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ