Першість Закарпаття. Перша ліга-2019. Східна зона: підсумки сезону в юнаків

Дещо про три «групи впливу», які підтримували інтригу.

Справді, якщо поглянути на турнірну таблицю, то маємо три чітко сформовані групи, у межах яких і відбувалося суперництво з намаганням виконати відповідні завданння.

Першу групу команд сформувала перша четвірка. Кожен із її учасників лише в напруженому протистоянні від матчу до матчу зумів закріпитися на певному місці.

Чемпіоном став «Хуст». Він забивав у середньому по 3 голи за гру (другий результат) та може похвалитися найкращим захистом. Хоч хустяни й достроково стали переможцями, проте інтрига тривала майже до самого кінця. Її розв’язкою став 19 тур, у якому лідер першості вдома здолав одного з аутсайдерів (за підсумками змагань), але команду зі свого району – «Ізу». Це притому, що з останнім колективом – «Воніговим» – хустяни в 15 турі розійшлися нульовою нічиєю. Та в цілому чемпіон дійсно добре зіграв і за двох мирних підсумків і двох поразок зумів фінішувати першим.

Друга – «Ялинка». Ці дублери найбільше забили й виявилися третіми за пропущеними голами. Доволі безкомпромісна команда (лише раз зіграла внічию), яка поступилася тільки в чотирьох зустрічах. Кульмінаційними для великобичківців стали 13 і 14 тури, коли «срібні» гравці вдома програли чемпіонові, а на виїзді поступилися бронзовому призерові – «Гірнику». Рахунки 0:3, 1:4, а потім 6:0 над сьомим «Вишковим» тільки зайве ілюструють, наскільки може бути непередбачуваним юнацький футбол. Однак загалом «Ялинка» так само заслуговує позитивних оцінок: сезон видався для неї вдалим.

Треті – футболісти з Рокосова. «Гірник» здобув «бронзу» лише завдяки впевненій перемозі в останньому турі над хай і демотивованим, та все ж чемпіоном першості. На підсумковий результат вплинула кінцівка змагань: хоч команда розпочала друге коло «ривками», та в останніх 7 матчах – жодної поразки, притому 6 перемог. Теж вітання з медалевим успіхом і колективу з Рокосова.

Зовсім трішки не вистачило до «бронзи» «Тячеву». Він поступився «Гірникові» двома очками. Притому має другий за продуктивністю захист і третю та солідну різницю м’ячів – +40. «Тячів» останні чотири гри впевнено виграв, та перша половина другого кола була нестабільною, що й вплинуло на підсумкове місце.

Друга група команд, які посіли 5–8 місця. Її очолила «Говерла». Вона стала останньою командою з позитивною різницею м’ячів – +7. Ясінянські гравці стартували з трьох поразок, проте на фініші потрапила до чільної п’ятірки. Теж безкомпромісний колектив (лише одна нічия), але на 9 виграшів припало 10 поразок. Звідси відставання від четвертої команди на 10 залікових пунктів. Загалом виступ слід вважати непоганим: усе ж цей представник Рахівщини – серед кращих у зоні.

Шосте – «Терново». Різниця м’ячів -11, сьомий результат за забитими м’ячами, 7 перемог проти 9 поразок при 4 нічиїх дають підстави вважати, що для кращого результату колективу не вистачило стабільності. Але золота середина – є золота середина!

Сьомий – «Вишково». Поступився тернівцям трьома очками, водночас за різницею м’ячів (з однаковою кількістю очок) випередив «Копаню». Разом з останньою є теж однією з найбезкомпромісніших команд (одна нічия), та 7 виграшів проти 12 поразок дещо опустили цей клуб униз. Цікаво, що в 20 турі він мінімально поступився вдома тернівцям. Отож десь не вистачило й фарту. На користь сказаного й той факт, що кожна третя поразка «Вишкова» – із мінімальним рахунком.

Восьма – «Копаня». Вона замикає другу групу й випередила найближчих конкурентів на 6 залікових пунктів. Різниця м’ячів -33 (найгірший показник у зоні!) указує на те, що в колективі протягом сезону були серйозні проблеми в захисті. Хоч як і вишківці, «Копаня» з 20 матчів зуміла 7 виграти, а один звести внічию. Погано стартувала, набравши перші очки в 5 турі. А загалом перше коло провалила – тільки 2 перемоги й одна «мирна угода». У другому колі справи пішли на краще, та тягар першого відрізку змагань позначився. Звідси – 8 місце.

Третю, останню, групу учасників змагань утворили 3 колективи. «Діброва», «Іза» та «Вонігово». Вони набрали відповідно по 16–15 очок. Мають приблизно однакову кількість забитих і пропущених м’ячів та відповідну різницю. Отож і конкуренція на «дні» «турнірки» була неабиякою. Усе вирішували заключні матчі. Зокрема, принциповий двобій передостаннього туру, коли «Діброва» здолала «Вонігово», а водночас і врятувала «Ізу», яка в останніх п’яти двобоях не набрала жодного очка й узагалі не забивала.

У цілому першість у Східній зоні за видовищністю виявилася однією з найцікавіших та найнепередбачуваніших із-поміж обласних регулярних змагань. Це притому, що понад 20 відсотків матчів закінчилися з різницею в 5 і більше голів. Секрет інтриги – у тих же трьох групах. Вони підігрівали загальну динаміку протистояння, яка множилася ще й на юнацьку нестабільність. Скажімо, команди першої трійки втратили очки у 7 матчах із суперниками не з першої п’ятірки (особливо постаралися копанці та вишківці).

Отже, і дублерам Східної зони червоніти за виступи не потрібно. Навіть коли були розгромні поразки. Адже вдалося накопичити той важливий ігровий досвід на крайовому рівні, який суттєво допоможе в майбутньому.

Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ