«Поляна» – п’ятиразовий володар Кубка області!

Свій черговий трофей команда під керівництвом Михайла Кондрі здобула у Тячівському районі.

14 жовтня у Вільхівцях було мегасвято. Адже до загальноукраїнських Покрови й Дня захисника Вітчизни додалися офіційне відкриття місцевого стадіону та фінальний матч за Кубок Закарпаття.

Ще рік тому головна спортивна споруда у Вульхуцях (так ще мило називають це село) була звичною як для будь-якого пересічного села в Україні, але за короткий період об’єкт удалося реконструювати до рівня арени європейського зразка із сучасним футбольним полем (відповідає вимогам УЄФА!), такими ж модерними легкоатлетичними доріжками й кількома й мінілокаціями з ігровими майданчиками. Усе – коштом тамтешньої громади (чим не відповіді на доцільність створення ОТГ?!), працьовитими руками її жителів і, звісно, підрядників.

Ще за 2 години до початку головного поєдинку сезону на цей момент (а можливо і взагалі в 2020 році!) на стадіоні кипіла робота. Наносили необхідні лінії, перевіряли систему поливу, налаштовували гучномовці… Так у Вільхівцях готувалися до справді історичної події – відкриття реконструйованого спортивного об’єкта й фінального матчу за Кубок Закарпаття з футболу.

Присутніх розігрівали учасники художньої самодіяльності, а коли двоєдиний захід розпочався безпосередньо вітали голова Вільховецької громади Михайло Цірик та голова Закарпатської асоціації футболу Іван Дуран. Вони ж перерізали символічну стрічку. А заслужений артист України Іван Пилипець виконав Державний Гімн України.

Далі – власне матч. Його початок видався по-спортивному емоційним. Поєдинок активно розпочали полянці, та першу серйозну загрозу біля воріт суперника створила команда із Середнього. Тіберій Габовда вривався у воротарський майданчик фактично сам-на-сам, проте з гострого кута пробити Павла Кучінку, котрий вчасно вийшов назустріч, не вдалося.

Буквально за якусь хвилину-другу полянці організували вдалу комбінацію, і в результаті атаки з використанням подачі з кутового – 1:0. Михайло Власик вивів «жовтих» уперед уже на 6 хв.

Минуло менше 10 хвилин – і підопічні Михайла Кондрі відзначилися вдруге. Штрафний майстерно реалізував Володимир Варваринець.

Після пропущених м’ячів середнянці не опустили рук і ще до перерви створювали загрози, переважно зі «стандартів»-кутових. Але через насичений захист суперника завдати прицільного удару «зеленим» не вдалося. Не забивала й «Поляна», хоч і здійснила кілька добротних дальніх і ближніх «пострілів». Усе ж – повз ворота.

Між таймами Закарпатська асоціація футболу в особі її очільника Івана Дурана спільно з помічником народного депутата України Василя Петьовки Андрієм Швабом вручила подяки й грошові премії добрій дюжині ветеранів закарпатського, зокрема тячівського, футболу. Потішили знову й учасники з художньої самодіяльності.

У другому таймі полянці діяли за рахунком, віддавши ігрову ініціативу середнянцям. А за першої ж нагоди самі йшли вперед. Зокрема на 75-ій хвилині небезпечно виходив до воріт Руслан Соскида, а за хвилину впритул голкіпера суперника пробивав Андрій Русин. У першому випадку – поруч із боковою стійкою, в іншому «страж» середнянців Ерік Гречка не підвів, як і ще в кількох досить небезпечних епізодах.

А ось середнянці змогли відзначитися під завісу двобою, відповівши після однієї з атак суперника влучним ударом Едгарда Русина. Більше того, могли й зрівняти рахунок, та завершальний удар «зелених» був повз стійку.

Отож 2:1. Як і 6 років тому, «Поляна» у фіналі знову здолала свого нинішнього суперника і вп’яте (2009, 2012 – 2014, 2020 рр.) заволоділа почесним трофеєм. До речі, нинішній тріумфатор поки – єдиний клуб, котрий володів Кубком Закарпаття три роки поспіль.

Команди ж загалом порадували якісним (і коректним!) футболом обласного штибу, що викликало неабияке піднесення серед уболівальників, котрі за холодної пори прийшли підтримати учасників матчу.

На церемонії нагородження відзначили бригаду арбітрів (Михайла Митровського, Ігоря Гарлача, Юрія Шимона), делегата ЗАФ Георгія Жбору, кращих гравців матчу Євгена (Володимировича) Русина («Поляна») та Івана Ільчука («Середнє»), тренерів Михайла Кондрю («Поляна»), Івана Ковача («Середнє»), президентів клубів Івана Дрогобецького («Поляна»), Сергія Чопика («Середнє»).

Спеціальну відзнаку ЗАФ за розвиток футболу, зокрема реконструкцію стадіону, отримав голова Вільховецької громади Михайло Цірик, а місцеві дітлахи й Федерація футболу Тячівського району в особі її голови Івана Грабаря – комплект м’ячів від знову ж Закарпатської асоціації футболу.

Обидві команди нагородили відзнаками й медалями, а головний трофей-кубок вручили полянцям.

Завершилося все на зеленому газоні спільним фото, запальними піснями від заслуженого артиста України Івана Пилипця. Місцеві ж діти й молодь ще мали змогу поганяти м’яча на сучасному полі. Воно ж – і їхнє!

Фінал Кубка Закарпаття з футболу

ФК «Поляна» – ФК «Середнє» – 2:1 (2:0)

14 жовтня. Вільхівці. Місцевий стадіон. 7 градусів тепла. Хмарно.

Голи: Іван Русин, 6; Володимир Варваринець, 14 – Едгард Русин, 89.

Арбітр: Михайло Митровський (Ужгород).

Асистенти арбітра: Ігор Гарлач та Юрій Шимон (Ужгород).

Четвертий арбітр: Ярослав Козик-молодший (Мукачево).

Делегат ЗАФ: Павло Жбора (Мукачево).

Попередження: Іван Ковач-молодший, 57 – Володимир Варваринець, 70; Євген (Вол.) Русин, 85.

ФК «Поляна»: Павло Кучінка, Михайло Власик, Іван Жаренко, Едуард Мельник, Мирон Гулович, Богдан Павлич, Володимир Варваринець, Іван Русин, Степан Стегура, Євген (Вол.) Русин, Руслан Соскида.

Запасні: Ярослав Бучок, Андрій Русин, Євген (Вал.) Русин, Валентин Великий.

Тренер: Михайло Кондря.

ФК «Середнє»: Ерік Гречка, Мирослав Скрип, Іван Ільчук, Євген Колобов, Богдан Зуб, Едгард Русин, Едуард Дзьоба, Микола Джанда, Віталій Медведєв, Валерій Роля, Тіберій Габовда.

Запасні: Микита Ганчак, Іван Ковач-молодший, Василь Роботишин, Сергій Далекорей, Юліан Козуб, Валентин Павлик, Олександр Семків, Владислав Сердюк, Олександр Костик.

Тренер: Іван Ковач-старший.

ФОТО

Володимир ТАРАСЮК, ЗАФ